· 

Вітаємо з дебютом! Перший науковий внесок музичного керівника дошкільного закладу у журналі «Наша школа: науково-практичні студії»

Вийшла у світ публікація статті «Формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку засобами художньо-продуктивної діяльності та тілесної перкусії» у науковому журналі «Наша школа: науково-практичні студії» — періодичному виданні, заснованому КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». У статті Ірина Сараєва, доктор філософії, завідувачка кафедри дошкільної і початкової освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» та Вікторія Склярова, музичний керівник, педагогічне звання «вихователь-методист», Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 12 «Мальва» Чорноморскої міської ради Одеського району Одеської області,  розкривають важливість мистецько-творчого розвитку як ключового чинника цілісного формування та успішної соціалізації дітей дошкільного віку.
У статті пані Ірина та пані Вікторія розкривають ключову роль мистецько-творчого розвитку у цілісному формуванні та успішній соціалізації дітей. Авторки підкреслюють, що художньо-продуктивна діяльність (малювання, ліплення, аплікація, конструювання) виступає фундаментальним середовищем для реалізації дитячого творчого потенціалу завдяки інтеграції сенсорного, інтелектуального й емоційно-ціннісного досвіду.
Особливу увагу приділено інноваційній педагогічній технології тілесної перкусії, яка поєднує музично-ритмічне виховання з елементами українського фольклору, сприяючи розвитку музично-ритмічних здібностей, креативності, імпровізації та навичок самовираження. Впровадження тілесної перкусії у комплексні мистецькі практики допомагає формувати гармонійну взаємодію дітей з оточенням, підвищує рівень їх естетичного виховання та творчого мислення.
Крім того, залучення українського народного мистецтва у навчальний процес сприяє збереженню культурної спадщини і формує національну ідентичність молодших дошкільників. Головну роль у цьому процесі відіграє педагог, який стає фасилітатором творчості, створюючи партнерське середовище для взаємодії з дітьми та батьками.
У статті також наголошується на необхідності системного впровадження інноваційних методів, що інтегрують різні види мистецької діяльності в дошкільних закладах та потребі подальших досліджень і розроблення методичних рекомендацій для використання тілесної перкусії і фольклору у формуванні мистецько-творчої компетентності дітей.
Цей підхід відкриває нові горизонти для творчого розвитку дітей і підкреслює важливість мистецтва як чинника всебічного розвитку й соціалізації дошкільнят.

Наша школа: науково-практичні студії

Випуск №3, 2025